Сурогатне материнство в Україні та законодавство

Сурогатне материнство в Україні: законодавство

У цьому розділі Ви знайдете детальну інформацію про легальне комерційне сурогатне материнство в Україні
та основні юридичні норми, прописані в державному законодавстві.

Сурогатне материнство – відносно молода репродуктивна технологія, що зарекомендувала 40 років тому. На разі, багато тисяч безплідних пар скористалися цією репродуктивною технологією і стали щасливими батьками. Дана процедура дозволяє парі мати свою власну дитину, генетичний код якої на 100% співпадає з батьківськими, але виношує та народжує маля сурогатна мати.

Сурогатне материнство дозволене не у всіх країнах світу або ж не є регламентоване законодавством. Наприклад, у таких країнах як ЄС, як Німеччина, Франція, Угорина, Швеція, Італія, як і в деяких інших країнах – Саудівська Аравія, Пакистан – сурогатне материнство заборонено на законодавчому рівні. Така позиція їх урядів продиктована релігійними та політичними чинниками. Проте, більшість країн «сповідують» комерційне сурогатне материнство. До переліку таких країн дозволеного сурогатного материнства входять США (більшість штатів), ПАР, Грузія. Серед них є і Україна, сурогатне материнство тут дозволене на законодавчому рівні.

Сурогатне материнство в некомерційних цілях дохволене Австралії, Великобританії, Данії, Ізраїлі, Іспанії, Канаді, Нідерландах та окремих штатах США. В Греції, Ірландії, Фінляндії, Бельгії процедура сурогатного материнства існує, але законодавчо не регламентується.

Окремого закону про сурогатне материнство в нашій країні немає, проте сама процедура й права сторін окреслені в низці державних актів

Україна є тією однією із небагатьох країн Європи, де комерційне сурогатне материнство є легальним та прописане у законодавстві. Окремого закону про сурогатне материнство в Україні не прийнято, проте алгоритм даної процедури, як і права сторін, окреслені у таких нормативних документах – «Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій», Сімейному кодексі, Цивільному кодексі.

Законодавство України про сурогатне материнство відображається в кількох суспільних кодексах

Загальнодержавне законодавство України про сурогатне материнство відображається в окремих пунктах таких актів – Цивільному кодексі, Сімейному кодексі, ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та  «Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні».

Цивільний кодекс України дозволяє звернення до лікувальних репродуктивних програм. Так, у статті 281 (п. 7) ЦКУ прописано право повнолітніх жінок та чоловіків звернутися до репродуктивних технологій.

«Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством» (ст.281, п.7 Цивільний кодекс України)
У Сімейному кодексі України також прописано норми закону про сурогатне материнство. СКУ окреслює виключне право біологічних батьків на батьківство.
«У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя» (ст.123, п.2 Сімейний кодекс України).
В Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці (стаття 48).

Норми сурогатного материнства в Україні регламентує «Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні», що прирівнюється до закону

«Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» є основним законодавчим інструментом, який регулює сурогатне материнство в Україні, по суті це і є закон України про сурогатне материнство. Порядок затверджений наказом № 787 Міністерства охорони здоров’я України 9 вересня 2013 року. Даний документ регулює співробітництво та відносини між біологічними батьками/сурогатними матерями й закладами охорони здоров’я, які працюють у сфері репродуктивної медицини, окреслює алгоритм та умови залучення допоміжних репродуктивних технологій тощо.
Процедурі сурогатного материнства присвячена у «Порядку» цілий розділ – глава VI. Самец цим розділом послуговуються юристи при укладанні юридичної документації по сурогатному материнству в Україні як основним законом. У розділі прописано вимоги до сурогатної матері та перелік документів, які сурматір має подати для участі у програмі, перераховано показання та протипоказання для використання технології сурогатного материнства, прописано права та обов’язки договірних сторін, визначено алгоритм здійснення допоміжних репродуктивних технологій.
У «Порядку» прописані обов’язкові умови для сурогатного материнства (пункт 6.1):

  • Медичні показання біологічних батьків
  • Наявність переліку всіх необхідних документів
  • Генетичний зв’язок з майбутньою дитиною батьків або одного із батьків, в інтересах яких здійснюється дана процедура
  • Сурогатною матір’ю може бути жінка, близька родичка – мати, сестра, двоюрідна сестра тощо.

Не всі безплідні пари можуть звернутись до спеціалістів за послугою сурогатного материнства. У «Порядку» (пункт 6.2) чітко окреслено ті медичні показання, які підпадають під законодавство про процедуру сурогатного материнства. До них відносяться:

  • відсутність матки (вроджена чи набута);
  • деформація порожнини або шийки матки, при яких неможлива вагітність або виношування дитини;
  • структурно-морфологічні або анатомічні зміни ендометрію, що призводять до втрати рецептивності, синехії порожнини матки, які не піддаються лікуванню;
  • тяжкі соматичні захворювання, при яких виношування є небезпечним для здоров’я або життя реципієнта;
  • невдалі спроби допоміжних репродуктивних технологій (4 і більше разів) за неодноразового отримання ембріонів високої якості, перенесення яких не призводило до настання вагітності;

У пункті 6.4 окреслено вимоги до кандидатури сурогатної матері. Нею «може стати тільки повнолітня дієздатна жінка за наявності власної здорової дитини, добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері за формою, а також за відсутності медичних протипоказань».

У програмі сурогатного материнства в якості сурогатної матері не може брати участі жінка, яка, відповідно до пункту 3.2 розділу III «Порядку»:

  • має соматичні та психічні захворювання, протипоказані для виношування вагітності та пологів;
  • має довжина тіла матки менше 35 мм;
  • має гострі запальні захворювання будь-якої локалізації до початку лікувальної програми ДРТ;
  • має вроджені вади розвитку або набуті деформації порожнини матки, при яких неможлива імплантація ембріона(ів) та виношування вагітності;
  • має доброякісні пухлини матки, що деформують порожнину матки та/або потребують оперативного лікування;
  • має злоякісні новоутворення будь-якої локалізації.

Якщо жінка по медичних показниках та інших вимогах законодавства підходить на роль сурогатної матері, необхідно підготувати певні документи. Пункт 6.10 «Порядку» визначає перелік таких документів, це:

  • Заява сурогатної матері;
  • Копія паспорта сурогатної матері;
  • Копія свідоцтва про шлюб або розлучення сурогатної матері (виняток для самотніх жінок);
  • Копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
  • Згода чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства (виняток для самотніх жінок).

З боку біологічних батьків також потрбно подати певні документи (пункт 6.11 «Порядку»):

  • заява пацієнта/пацієнтів щодо застосування ДРТ;
  • копії паспортів;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • нотаріально засвідчена копія письмового договору між сурогатною матір’ю та жінкою (дружиною) або подружжям.

Алгоритм здійснення процедури сурогатного материнства у законодавстві також прописано у «Порядку» (пункт 6.6 ). Етапи програми сурогатного материнства включають:
1) вибір сурогатної матері;
2) синхронізацію менструальних циклів реципієнта та сурогатної матері; підготовку ембріонів/кріоебріонів;
3) процедуру перенесення ембріона/ембріонів до матки сурогатної матері;
4) кріоконсервацію невикористаних ембріонів;
5) діагностику вагітності;
6) спостереження за перебігом вагітності;
7) визначення спільно з лікарем, що спостерігає за вагітною, методу розродження, місця розродження, методу вигодовування новонародженого;
8) визначення можливості партнерських пологів між реципієнтами та сурогатною матір’ю.

У пунктах 6.7., 6.8. та 6.9. відповідно до закону «Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» визначено алгоритм реєстрації дитини, народженої за процедурою сурогатного материнства. Реєстрація новонародженої дитини здійснюється за заявою подружжя, яке дало згоду на процедуру ДРТ. У цьому випадку одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини сурогатною матір’ю, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.
Решта юридичних та правових норм регулюється укладеним між сурогатною матір’ю та подружжям договором. Договір має значну юридичну силу та має суворо відповідати нормам законодавства про сурогатне материнство.

Співпраця з Суррогасі Україна значно зекономить Ваш час і ресурси

Процедура юридичного оформлення технології сурогатного материнства є достатньо складною. В такому разі, радимо скористатися послугами сурогатного агентства Surrogacy Ukraine, яке надасть юридичний супровід, консультаційну та організаційну підтримку. Співпраця з Суррогасі Україна значно зекономить Ваш час і ресурси!

Сурогатні мами, чекаємо на Ваші анкети та дзвінки з будь-якого куточка України.